Формування здоров'язберігаючих компетенцій

Здоров’язберігаючі технології – інноваційний крок в освіті». Психічне здоров’я утворюють позитивні емоції і почуття, воля, самосвідомість, самовиховання, мотивація поведінки, стреси, психотравми, резерви психологічних можливостей людини, запобігання шкідливих звичок, формування гігієнічних навичок і позитивних звичок.
         Духовне здоров’я – це здоров’я в системі загальнолюдських цінностей, ідеал здорової людини, традиції культури українського народу, розвиток позитивних духовних рис, духовні цінності й засоби розвитку духовності.
         Соціальне здоров’я -  соціальні потреби та інтереси, етика родинних зв’язків, наслідки антисоціального ставлення до довкілля, соціальне забезпечення життєво важливих потреб, соціальна адаптація, здоров’я нації, формування потреби вести здоровий спосіб життя.
         Інтелектуальне здоров'я - це можливість відкрити наші уми для нових ідей та досвіду, які можуть допомогти в поліпшенні особистої, групової та
суспільної взаємодії.
         На шляху до інтелектуального здоров'я необхідно витрачати більше часу на навчання, наприклад читання книг, журналів і газет, для того щоб бути в курсі  поточних питань та ідей.
         Одним із складових здоров‘я є і творчість. Тому що саме творчий підхід до вирішення будь-яких життєвих проблем, завдань робить людину здоровою.
        Ось чому тема створення у школі здоров‘язберігаючого середовища є такою актуальною.
        Ключовими компетентностями, що сприяють здоров’ю, якими повинні володіти учні для успішної соціалізації, є наступні: 
         - навички раціонального харчування;
         - навички рухової активності та загартування;
         - санітарно-гігієнічні навички;
 - навички організації режиму праці та відпочинку;
 - навички самоконтролю;
 - навички мотивації успіху та тренування волі;
 - навички управління стресами;
 - навички ефективного спілкування;
 - навички попередження конфліктів;
 - навички співчуття (емпатії);
 - навички поведінки в умовах тиску;
 - навички співробітництва;
 - навички самоусвідомлення та самооцінки;
 - визначення життєвих цілей і програм;
 - аналіз проблем прийняття рішень.

5 коментарів:

  1. Однією з важливих складових збереження психофізичного здоров’я школяра є відстеження психоемоційного стану тривожності та самопочуття, які слід особливо враховувати при тематичних оцінюваннях, індивідуальному опитуванні, проведенні заліків. (У міру зростання темпу життя, завантаженості дитини в школі щороку збільшується кількість дітей, які страждають від різноманітних стресів. Найбільше від цього потерпають діти з родин із низьким матеріальним рівнем життя та неблагонадійних родин. Ці діти здебільшого становлять „групу ризику”. У таких родинах зазвичай бувають напруга, очікування неприємностей, тривога, невизначеність. До таких дітей треба ставитися з розумінням і терпінням, бо найчастіше такі діти агресивні, нестримані, тож дуже важливо своєчасно зняти негативні стани, забезпечити дитині психічний комфорт).
    Для збереження здоров’я учнів на уроках необхідно використовувати модель здоров’язберігаючого уроку, що передбачає:
    - фізкультпаузи і фізкультхвилинки (включаючи і вправи для очей, і дихальну гімнастику, спрямовані на зняття втоми, активізацію уваги і проводяться 2-3 на урок);
    - релаксаційні паузи;

    ВідповістиВидалити
  2. Для збереження здоров’я учнів необхідно виховувати потребу БУТИ ЗДОРОВИМ.
    Для формування здоров’язберігаючих компетенцій необхідна мотивація
    Формуючи мотивацію учнів важливо використовувати сукупність факторів-потрібно враховувати
    інтереси учнів;
    рівень інтелектуального та фізичного розвитку
    статеві особливості та ін.
    вчителя є ефективною в випадку ,якщо особистість вчителя є авторитетною для учня.
    Ефективним методом залучання до підтримання здорового способу життя є стимулювання та заохочення. Стимулювання можливе у різноманітних формах-висока (бонусна) оцінка. похвала, подяка батькам, відзнака досягнень учнів на загальношкільних святах, висвітлення у різних видах ЗМІ(шкільний сайт, стінівка та ін.)
    Педагогічний колектив ефективно використовую ці методи роботи.

    ВідповістиВидалити
  3. Важливим елементом реалізації вчителем здоров’язберігаючих компетентностей є здоров’язберігаючий урок — форма організації навчання, яка забезпечує дитині та вчителеві збереження та підвищення запасу їхніх життєвих сил від початку до кінця уроку. Здоров’язберігаючий урок включає такі складові:
    1. Відповідне розміщення дітей у класі — по периметру уздовж стін чи півколом, що дає змогу відчувати себе в колективі та творчому взаємозв’язку, єдності спілкування та діяльності.
    2. Позитивне емоційне налаштування, яке знімає напругу, що могла з’явитися раніше й виступає організаційним моментом і настановою на урок чи тему. Це може реалізовуватися, наприклад, через привітання в парах, групах, у колі.
    3. Активне міжособистісне спілкування, що ґрунтується на атмосфері вдячності та обміну позитивними емоціями.
    4. Використання рухових дидактичних ігор, різноманітних активних дій, пересування учнів у просторі класу.
    5. Мотивація педагогів до набуття здоров’язберігаючих компетенцій шляхом формування відповідальності за здоров’я дитини.
    6. Тісна взаємодія з медиками та батьками з метою інформування про стан здоров’я учнів, наявність хронічних захворювань, факторів ризику здоров’я.
    7. Побудова уроку з використанням передових технологій з урахуванням здоров’язбреження.
    8. Забезпечення умов для продуктивної пізнавальної діяльності з урахуванням стану здоров’я, особливостей розвитку, інтересів, задатків та потреб.
    9. Встановленні міжпредметних зв’язків.
    10. Логічність та емоційність всіх етапів навчально-виховного процесу, варіативне використання правил здорового способу життя залежно від конкретних умов проведення уроку.
    11. Ретельна діагностика, прогнозування планування і контроль кожного уроку з урахуванням особливостей учнів.
    Аналізуючи проблему розвитку та формування здоров’язберігаючих компетенцій, фахівці цього напряму пропонують алгоритм упровадження здоров’язберігаючої педагогіки, що може бути реалізований в освітній системі.
    Перш за все, він передбачає усвідомлення негативного впливу освітнього закладу на стан здоров’я учнів та вчителів і необхідність негайного вирішення. Також важливим є усвідомлення педагогом відповідальності за фізичне неблагополуччя учнів. Цей алгоритм включає тісну співпрацю з усіма учасниками навчально-виховного процесу: учнями, адміністрацією, батьками та вчителями.

    ВідповістиВидалити
  4. Шановні колеги, зверніть увагу на матеріали даного сайту!http://koippo414.at.ua/blog/formuvannja_zdorov_39_jazberezhuvalnoji_kompetenciji_osobistosti_u_konteksti_realizaciji_orientiriv_vikhovannja_u_ramkakh_shkoli_sprijannja_zdorov_ju/2015-02-24-106

    ВідповістиВидалити
  5. Робота щодо формування здоров’язбережувальної компетенції особистості у рамках Школи сприяння здоров’ю не обмежується проведенням уроків з використанням здоров’язберігаючих технологій, конкурсів, оздоровчими заходами, вона органічно пов’язана із всією навчально-виховною системою школи, що і сприяє покращенню здоров’я дітей, а гарні показники здоров’я дітей підвищують ефективність освітнього процесу.

    ВідповістиВидалити